Поради батькам

                  Перші кроки в адаптації дитини до школи

Початок навчання дитини в першому класі — складний і відповідальний етап у її житті, адже відбувається дуже багато змін. Для неї це не тільки нові умови життя та діяльності, а й нові контакти, нові стосунки, нові обов’язки.

Новий одяг, портфель, підручники, олівці, фломастери. Ця втіха у розвитку особистості дуже важлива, адже коли в дитини є зацікавленість, то буде результат.

Змінюється й соціальна позиція дитини: дошкільника на школяра. Пріоритетною діяльністю стане — навчальна, ігрова діяльність залишиться, але буде поки що відігравати роль адаптаційного компоненту як в житті, так в навчанні дитини. Зі вступом до першого класу змінюється життя першокласника, все підпорядковується навчанню, школі, шкільним справам.

Основним завданням дорослих, що оточують дитину на цьому етапі, є намагання створити сприятливу атмосферу для того, щоб першокласник відчув себе прийнятим в шкільну сім’ю, реалізував свої бажання, бути почутим і зрозумілим. В перші дні й місяці навчального року батьки намагаються часто бувати в школі, вдома щодня переглядають зошити, намагаються більше дізнатись від дитини про шкільні справи.

Проте мине час, і вже на кінець року становище першокласника перестане бути незвичним і для учнів, і для батьків. Звичайно деякі невдачі завдадуть прикрощів батькам, вчителям та і самим дітям. Як пережити період нових змін? Як до них ставитись? Перш за все — це період адаптації. Він має особливості свого перебігу і заслуговує окремої уваги всіх учасників навчально-виховного процесу.

Пристосування (адаптація) дитини до школи відбувається не одразу. Не день і не тиждень потрібно для того, щоб призвичаїтися до школи по-справжньому. Лише через 5-6 тижнів поступово підвищуються та стають стійкішими показники працездатності, у дитини спадають напруження та тривожність. Залежно від стану здоров'я, сімейної ситуації, відвідування чи не відвідування дитячого садка адаптація до школи, до нових умов життя  у кожної дитини різна.

Безперечно першокласники, що відвідували дошкільні навчальні заклади, значно легше адаптуються до школи, ніж ті діти, які перебували вдома, не звикли до тривалого перебування в дитячому колективі, певного сталого режиму. Легше проходить період пристосування адаптації до школи і краще вправляються з розумовими та фізичними навантаженнями здорові діти, але, на жаль, сьогодні лише 30% дітей ідуть до школи здоровими. Решта має різноманітні порушення в стані здоров’я. Тож зрозуміло, чому процес адаптації проходить з певними ускладненнями й затягується на триваліший термін.

Перебуваючи в шкільному колективі, учні отримують перший досвід учбової співпраці з окремими ровесниками в колективі, в групах ровесників. Дитячий колектив в даному випадку працюватиме, перш за все як механізм підтримки дитини в новій ситуації.

Велику увагу на даному етапі вчитель та сім’я приділятимуть режиму дня молодшого школяра. Для кращої обізнаності вчителя в дотриманні учнями домашнього режиму дня школяра та вироблення у них вміння правильно розподілити час для навчання, харчування та відпочинку. В повсякденному житті проводяться різні тренінгові вправи. Діти згадують, що вони роблять вранці, готуючись до школи, і увечері, прийшовши зі школи.

Режим дня в кожному класі обговорюється по-своєму. В одному класі першокласники показують пантоміму, в іншому — малюють, а в третьому — підбирають картинки, які ілюструють необхідні дії. Кожна група обговорює також свій план шкільного дня і обҐрунтовує його. Потім першокласники обговорюють, що ж, на їх погляд, найважливіше для справжнього школяра і що відрізняє школяра від дошкільника. В результаті роботи на цьому етапі діти осмислюють досвід учбової співпраці, тобто розбираються, що їм заважає, а що — допомагає стати справжніми школярами.

                           Поради для батьків

 — ніколи не займайтесь виховною роботою з дитиною в поганому настрої;

— оцінюйте вчинок, а не саму дитину. Сутність людини і її окремі вчинки не одне і те саме;

— надайте дитині самостійність, а не контролюйте кожен її крок;

— не пропустіть моменту, коли досягнуто перших успіхів;

— не підказуйте дитині готового рішення, а показуйте можливі шляхи;

— у сім’ї повинна бути єдина тактика спілкування всіх дорослих із дитиною. Всі суперечки щодо виховання дитини слід вирішувати без неї. Коли щось не виходить, порадьтесь з учителем, психологом.

— частіше розмовляйте з дитиною про те, що було в школі цікавого, що заважає їй краще вчитись, давайте поради, діліться з нею своїми досягненнями у роботі. Розмовляйте взагалі більше з дитиною, розвивайте її мовлення.

— обмежте перегляд телепередач, ігри на комп’ютері до 30 хвилин протягом дня.

— не порівнюйте дитину з іншими дітьми. Порівнюйте її з такою, якою вона була вчора чи можливо, буде завтра.

У психолого-педагогічних дослідженнях визначаються та характеризуються три рівні адаптації. З метою визначення того рівня, на якому перебуває ваша дитина, подаємо їх зміст і основні показники.

 Високий рівень адаптації. Першокласник позитивно ставиться до школи: правила і вимоги сприймає адекватно; навчальний матеріал засвоює легко; глибоко і повно оволодіває програмовим матеріалом, розв'язує ускладнені задачі, чемний, уважно вислуховує вказівки, пояснення вчителя; доручення виконує охоче й сумлінно, без зовнішнього контролю; виявляє високу зацікавленість до самостійної навчальної роботи, готується до всіх уроків; має у класі позитивний статус.

 Середній рівень адаптації. Першокласник позитивно ставиться до школи: відвідування уроків не викликає в нього негативних переживань, розуміє навчальний матеріал, коли вчитель пояснює його досить детально і наочно; засвоює основний зміст програми з усіх предметів, самостійно розв'язує типові задачі; зосереджений і уважний під час виконання завдань, доручень, вказівок учителя, водночас потребує контролю з боку дорослого; зосередженим буває тільки тоді, коли робить щось цікаве для себе; майже завжди готується до уроків і виконує домашні завдання; доручення виконує сумлінно; дружить з багатьма однокласниками.

 Низький рівень адаптації. Першокласник негативно або байдуже ставиться до школи: часто скаржиться на здоров'я, погане самопочуття, у нього переважає пригнічений настрій; спостерігаються порушення дисципліни; матеріал, який пояснює вчитель, засвоює фрагментарно; самостійна робота з підручником викликає труднощі, під час виконання самостійних завдань не виявляє до них інтересу; до уроків готується нерегулярно, потребує постійного контролю, систематичних нагадувань і спонукань як з боку вчителя, так і з боку батьків; може зберігати працездатність і увагу за наявності тривалих пауз для відпочинку; для розуміння нового матеріалу і розв'язування задач за зразком потребує значної допомоги вчителя і батьків; доручення виконує під контролем і без особливого бажання; пасивний, близьких друзів не має, знає імена й прізвища лише частини однокласників. Зрозуміло, що є досить тісний причино -наслідковий зв'язок між рівнем адаптації школяра і системою тих чинників, умов, у яких він виховувався.

 Проведені дослідження серед першокласників дали змогу визначити найважливіші чинники, які впливають на кількісні показники адаптації дітей до школи.

 Учні, яким важче адаптуватися до школи, потребують особливої уваги та індивідуальної підтримки як з боку вчителя, шкільного психолога, так і батьків .

Щоб учню 1 класу легше навчалося, а Вам легше було допомагати в цьому, пропонуємо поради для батьків.

 Перші 4-6 тижнів у школі для першокласників найважчі, тому батьки повинні допомогти своєму маленькому учневі адаптуватися до нових умов.

 • Уранці будіть дитину спокійно. Прокинувшись, вона повинна побачити усмішку на вашому обличчі та почути ваш лагідний голос. Не смикайте дитину через дрібниці та не підганяйте її з самого ранку. Щоб не виникало поспіху, розрахуйте час, необхідний для того, щоб зібратися першокласнику до школи. Якщо він не встигає, наступного дня розбудіть його трішки раніше.

 • Слід погодувати дитину сніданком, але, якщо чомусь вона не хоче їсти,не примушуйте . Краще дайте сніданок з собою. Дорогою до школи не говоріть фраз на зразок: "Дивись, не бешкетуй!" чи "Щоб сьогодні не було поганих оцінок!". Краще побажайте дитині успіхів та підбадьорте її добрим словом. Зустрічаючи зі школи, не закидайте запитаннями: "Що ти сьогодні отримав?" або "Сьогодні без поганих оцінок?". Дайте дитині змогу розслабитися. Якщо ж вона хоче поділитися з вами чимось важливим, не відмахуйтесь від неї, вислухайте, адже це не забере багато часу. Якщо маленький школярик чимось засмучений, не допитуйтесь про причину. Можливо, він розповість пізніше, або обережно поцікавтеся через деякий час самі.

• Допоможіть дитині успішно соціально адаптуватися у школі, подолавши та звикнувши до нових форм людських стосунків.

 • Дитина в початкових класах має бути наполегливою. Батькам варто заохочувати її прагнути успіху, непомітно й ненав'язливо допомагаючи. У міру свого розвитку та зрілості діти привчаються логічно мислити, звикають глибоко розуміти тему, знаходити її роз'яснення, привчаються критично осмислювати прочитане чи побачене. Протягом цього періоду батьки мають утримуватися від авторитарного ставлення до дитини, а їхні стосунки будуватися на діалогах - як рівний з рівним.

 • В умовах сучасного життя дітей шестилітнього віку необхідно привчати самостійно щовечора митись у ванні або під душем теплою водою з милом.

• Дитині шкільного віку, починаючи з 1 класу, необхідно забезпечити робоче місце чи кімнату. Аби школяр працював зосереджено, не треба відривати його від занять для якоїсь хатньої справи, варто прибрати відволікаючі фактори (радіо, телевізор, магнітофон). У кімнаті, де дитина готує уроки, робоча лампа повинна мати потужність 100 Вт і стояти ліворуч. Не можна використовувати неонові лампи.

 • Телевізор дуже стомлює зір, тому батьки мають стежити, аби їхня дитина дивилася його на відстані 2-3 метрів, а у вихідні не проводила увесь день перед екраном, а переглядала тільки найцікавіші дитячі передачі. Ніколи не торгуйтесь, говорячи: "Якщо зробиш гарно уроки, я дам тобі...". Дитина може неправильно зрозуміти мету навчання, вона подумає, що, навчаючись, робить вам послугу, за яку отримує винагороду. Прийшовши зі школи, дитина повинна пообідати та обов'язково відпочити. Не примушуйте її одразу сідати за уроки. На думку психологів, найкращий час для навчання — з 8 до 12 години та з 16 до 18 години. Привчіть першокласника займатися саме в цей час. Пам'ятайте, що є періоди, протягом яких йому навчатися складніше: маленький школярик втомлюється, у нього знижується працездатність. Для першокласника це перші 4-6 тижнів навчання, кінець першого семестру, перший тиждень після зимових канікул та середина другого семестру. Присвячуйте своїй дитині хоча б півгодини в день, щоб вона відчувала, що ви її любите та цінуєте. Не забувайте, що першокласники — це ще маленькі діти, які люблять погратися, послухати казку чи колискову на ніч, або щоб їх просто потримали на руках. Все це допоможе їм зняти напруження, почуватися спокійно та впевнено.

 • Дитину треба вчити правильно сидіти за столом чи партою. Підручники та зошити носити в ранці за спиною, щоб запобігти розвитку сколіозу.

 • Батьки мають закріпляти й удосконалювати у шестирічної дитини елементарні гігієнічні навички, які вона одержала за шість років свого життя. Вони повинні стежити, щоб шкільний одяг після школи був ретельно складений чи розвішений, черевики або туфлі почищені, комірець та манжети сорочки — чисті.

 • Не кожна дитина, котра досягла шкільного віку, вміє правильно сидіти чи лежати, а це призводить до неправильного формування скелета. Тому на ліжко необхідно класти твердий матрац без м'яких та важких подушок.

 Успішність шестилітньої дитини у школі не завжди відповідає ступеню її обдарованості. Одні діти мислять повільніше й "гальмуються", якщо вчитель дуже наполегливий, а деякі не завжди вміють висловлювати власну думку, навіть якщо вона правильна. У цьому віці діти бувають непосидючі, мрійливі, а бувають і ліниві.

 Неприпустимо, щоб у сім'ї, де є дитина молодшого шкільного віку, батьки курили цигарки у квартирі, оскільки пасивне "куріння" дитини шкодить їй так само, як і активне.

 Важливо, щоб батьки, особливо на першому році навчання дитини, підтримували постійний зв'язок зі школою, аби знати, як проявляє себе дитина, які в неї проблеми.

 Батьки мають виконання домашніх завдань організовувати так, щоб останні в дітей займали якнайменше часу. Неправі ті батьки, які змушують дітей після уроків у школі годинами займатися музикою, шахами, або чимось іншим у чотирьох стінах без свіжого повітря. Діти-відмінники з блідим обличчям та слабким здоров'ям навряд чи будуть щасливими в житті. Лікарі, батьки, вчителі зазначають, що діти підростають або влітку, або після канікул, проведених у горах навіть узимку. Сонце, повітря, вода, ультрафіолетові промені відіграють неабияку роль у фізичному розвитку дитини.

 Отже, здоров'я дитини залежить від впливу цілого комплексу різнобічних факторів, які значною мірою зумовлюють та визначають адаптацію дитини до навколишнього середовища, фізичний та інтелектуальний її розвиток у такий відповідальний період життя — як початок навчання в школі. Пам'ятайте про це!

Література

 1. Мартиненко С. Педагогічна адаптація першокласників до навчання в школі поради ж.» Початкова школа» № 10. 2009 р.

 2. Посібник «Перші кроки дитини для батьків до школи» редакція ЧОІПОПП 03.03.2009 р.

 3. Марінушкіна О., Шубіна Г., Труднощі навчання і виховання першокласників та шляхи їх подолання. ж. Психолог, №36, 2006р.